Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

багатий

Багатий, -а, -е. 1) Богатый, обладающій богатствомъ. Багатому чорт діти колише, а вбогий і няньки не знайде. Ном. № 1420. Дурень багатий, так і слово його в-лад! Ном. № 1428. Тяжко-важко нам убогим багатих любити. Мет. 64. Скачи, враже, як пан каже: на те він багатий. Шевч. 10. багатий на що. Богатый чѣмъ, имѣющій много чего. Він багатий на воли: шість пар має. — Нащо йому доля? Треба закопать: він і так багатий... — Багатий на лати та на дрібні сльози — бодай не втирать. Шевч. 134. Либонь же ти на розум не багатий. АД. І. 170. багатий на слово. Словоохотливый. Настя така багата на слово, що я не мала часу ніколи й промовити до бабусі. Г. Барв. 224. 2) Богатый, цѣнный. Як виїхав Ревуха на коні гуляти, перевісив через плече сагайдак багатий. КС. 1892. III. 377. 3) багатий вечір, — та кутя = багат-вечір. Чуб. ІІІ. 262. ХС. І. 79. Ум. багатенький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 16.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАГАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАГАТИЙ"
Бабе́шки, -шок и -шків, ж. мн. Внутренности животнаго, потроха. Я ниньки варила вареники з свинячими бабешками. Шейк.
Вербиця, -ці, ж. Ум. отъ верба.
Доте́пність, -ности, ж. Способность, дарованіе. Так даремне потратив свої сили чоловік з наукою, з щирою охотою, та й не не без дотепности. Драгом. Передм. Пов. Федьк. Не було дотепности самому додуматись. Ком. І. 48.
Злива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. злити, зіллю́, зіллєш, гл. 1) Сливать, слить изъ разныхъ мѣстъ въ одно. Йому мила з усіх мисок вечерю зливає. Чуб. III. 127. 2) Лить, полить на что. Зливати на руки. Зливши миро се, на погребення зробила. Єв. Мт. LXXVI. 12. 3) Поливать, полить, обливать, облить; заливать, залить. Треба злити долівку, щоб пилу не було. Харьк. у. Зіллю ввесь сад слізьми. Так гляне, неначе холодною водою зіллє. МВ. І. 35. Ріка зливає поберіжжє. К. Іов. 31.
Наку́рювати, -рюю, -єш, сов. в. накури́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Дымить, надымить. Накурила димом. 2) Накуривать, накурить (о табакѣ). 3) Пилить, напылить, поднимать, поднять пыль. 4) Накуривать, накурить. Горівки накурити. Лукаш. 130. Наш пан ся журит, як пива накурити, женчиків напоїти. Грин. III. 130. 5) Кадить, накадить. Ладаном накурено. Харьк. у. 6) Окуривать, окурить. Да причаруй ти да козаченьки, що гуляє зо мною! А циганочка да ворожечка мою волю вволила: ой урізала русої коси да козака накурила. Мет. 88.
Обпоганюватися, -нююся, -єшся, сов. в. обпоганитися, -нюся, -нишся, гл. Обгаживаться, обгадиться, оскверняться, оскверниться.
Поперезувати, -ва́ю, -єш, гл. Обуть наново, перемѣнить обувь (во множествѣ).
Темноокий, -а, -е. 1) Черноглазый. Шейк. 2) Слѣной. Шейк.
Торопа 2, -пи, об. Непроворный, неповоротливый. Шейк.
Шпикуляція, -ції, ж. Шпіонство, развѣдки. Післав до бідного на шпикуляцію, ци правда то. Гн. II. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАГАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.