Нелад, -ду, м. Безладица; безпорядокъ.
Охвостуватий, -а, -е. О бревнѣ, жерди, палкѣ: съ одного конца потоньше, чѣмъ съ другого. Кажуть, товсті крокви, а вони з одного кінця товщі, а з другого тонші — охвостуваті.
Оюн, -на́, м. Вьюнъ. Вертиться як оюн в ополонці.
Плечевий, -а́, -е́ Плечевой, къ плечу относящійся. рушник плечеви́й. Полотенце, которымъ повязываютъ старостів на сватаньѣ.
Потурчитися, -чуся, -чишся, гл. Отуречиться. Потурчився, побусурманився для панства великого.
Привинен, -ви́нна, -не Прикосновененъ, причастенъ. Рукою чоловікові біду зробиш, а язиком ще й гіршу, а очі нічому не привинні. Я не привинен до того.
Протурити Cм. протуряти.
Пучка, -ки, ж. Ум. отъ малоупотребительнаго пука (см.), но употребляется самостоятельно въ томъ-же значеніи. 1) Конецъ пальца на рукѣ, точнѣе: внутренняя часть конца пальца ка рукѣ; иногда въ значеніи: палець. З пучок та з ручок житимемо. Загнала шпичку під ніготь, а тепер пучку обриває. Пучками, та ручками, мовляв, хліб заробляємо. Я собі один одним, як пучка. Давай знімати каблучку з пучки. На одній руці пучки, та неоднакові. 2) Щепотка. Позич мені пучку соли. Ум. пучечка. Панночка, чи глянула на нас, чи ні, — простягла дві пучечки поцілувати.
Уганятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. угна́тися, -жену́ся, -не́шся, гл. 1) Гнаться, погнаться. За світовими роскошами всігда не вганяйся. Росковський угнався був за ними в Руську Поляну, тя його і вбили. 2) Вбѣгать, вбѣжать, вскочить. 3) Выдаваться, выдаться. Велике каміння, вганяється в море. 4) Угоняться, угнаться. Ніяке око не вганяється за мною.
Ферфела, -ли, ж. Мятель. .
