Бар, -ру, м. Мокрое мѣсто между холмами.
Блазник, -ка, м. Ум. отъ блазень.
Бубон, -бна, м. Бубенъ. Славні бубни за горами, а зблизька шкуратяні. Голий як бубон. Що дня божого діточки її як бубон збиті. 2) Родъ барабана. Гей бийте в бубни, довбиші, на ґвалт. Ум. бубник. Качається, як бубник голеньке.
Вага, -ги, ж. 1) Вѣсъ. На хуру вагою кладуть. Ой десь мій брат у Криму продає сіль на вагу. вагою дати. Отпустить на вѣсъ. важкою вагою. Съ великимъ трудомъ. 2) Тяжесть, бремя, грузъ. Хури йшли з вагою. Широко ступав Марко, здавалось, і ваги ніякої не було у його на плечах. Ото ж на мене вагою сіло. Усяка людина має свою вагу на світі. 3) Вѣсы. Ой, хто б узяв та зважив моє горе! хто б на вагу зложив моє нещастя. 4) Гиря. Я бачив ув Одесі самограйну машину: ваги колеса повертають, а вона й грає, так само як у дзиґаркові. 5) Вѣсъ, значеніе, сила. Це для мене не має жадної ваги. 6) бути у вазі. Быть беременной. На третій годочок я стала у вазі: Господь і мені дав. 7) Колебаніе. Гой ги, вороги! ми не маєм ваги! Ревуть, лютують вороги, козацтво преться без ваги — і покотились яничари.
Колос, -су, м.
1) Колось. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить. Шумить золотим колосом пшениця.
2) Часть косы (орудія), находящаяся передъ ея концомъ, носкомъ. Ум. колосо́к.
Послідній, -я, -є. 1) Послѣдній. Дозволь мені хоч умиться на послідній дорозі.
2) Худшій, плохой. Хиба ж таки я послідніший од усіх. Ні сами послідня дівка в нашому селі так би не зробила.
Прищепа, -пи, ж. Привитый черенокъ. Ум. прище́понька, прище́почка.
Промога, -ги, ж. = проможність.
Супорка, -ки, ж. = софорок. Куриця до супорки.
Шанк, -ка, м. Родъ посуды. Мовить до винника, щоб була горілка: винник біжит, бере танком, Андрій біжит, бере збанком.
