Бовтиця, -ці, ж. 1) Подвѣска къ серьгѣ. Ковтки з бовтицями. 2) Кисть на снуркѣ для украшенія гуцульской шляпы или верхней одежды. 3) Металлическая цѣпочка, украшающая кожаный поясъ гуцула. 4) Мѣдный кружекъ, родъ пуговицы, употребляемый (во множествѣ) для украшенія гуцульскихъ кожаныхъ сумокъ, ремней, сбруи и пр.
До́ма I, -ми, ж. = дім. Своя дома. Занесеш до моєї доми. Прийшов.... до своєї доми.
Ім'я, імени, с. Имя. Ось же і я, що хороше ім'я.
Кигиця, -ці и киги́чка, -ки, ж. = кигитка.
Лізо́к, -зка, м. Запруда на водѣ поперегъ теченія, въ которой находятся отверстія для помѣщенія въ нихъ вершъ.
Ло́дді, -дів, ж. мн. = лодя.
Падистий, -а́, -е́.? [i][c lightslategray]падиста річка.[/c][/i]
Підпарубочий, -чого, ж. Молодой парень, подросток. Двоє хлопців підпарубочих. Зараз скочили підпарубочі, що напоготові стояли. Вмер тогді, як я ще підпарубочим був.
Храп 1, -па, м. 1) Претензія, злоба. Каже, же на нього атаман має храп. Я мав на нього храпа. 2) = бовт 1. 3) мн. храпи. Переносица у животныхъ. Пан був на коні, а цей истиком коня по храпах.
Шишкати, -каю, -єш, гл. Толкать. Півника того під боки шишкає. Коли ж воно надумалось та: какаріку!
