Богослов, -ва, м.
1) Богословъ. Богослов, та не однослов.
2) Воспитанникъ послѣдняго класса духовной семинаріи. Один хвилозоф чи й богослов казав промову над якимсь помершим паном.
Бойє? меж. Да? въ самомъ дѣлѣ?
Зава́р, -ру, м. = заварювання 2.
Здоровлю́чий, -а, -е. Большущій. Ув. отъ здоро́вий.
Каплун, -на, м. 1) Кладеный, холощеный пѣтухъ. У містечку Берестечку десять кур, а десята чубатая, ще й каплун. В маслі каплунів зготувати. 2) Названіе хитраго вола.
Пообкладатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и обікластися, но о многихъ.
Санжарка, -ки, ж. Названіе одной пѣсни, а также и танца. Санжарівки на скрипці грали. Вони як вжарили санжарки.
Сурма, -ми, ж. Труба (музык. инструм.). А всі дзвони задзвонили, а всі сурми засурмили, як Серпягу молодого та у Каневі положили. Дума. Ум. суремка, сурмонька, сурмочка. Козаки стояли, на суремки гарно грали. Голос як сурмонька, т але ж чортова думонька.
Тика, -ки, ж. Тычина, вѣха. Чи не той то хміль хмелевий, що по тиках в'ється. Високий, як тика. Въ загадкѣ: нога. Штири тики, два патики, сьоме замахайло. Ум. ти́чка.
Хмельничанин, -на, м. Козакъ изъ войска Б. Хмельницкаго.
