На́дмір I, -ру, м. 1) Чрезмѣрность. 2) Высокомѣріе, гордость. Прислухались... до красомовних сеймових докорів «можним панам, земним богам», за їх безумний надмір.
Очутити, -ся. Cм. очучати, -ся.
Підлепчастий, -а, -е. Узкій, тѣсно обхватывающій. Підлепчасті штани.
Поперекульбачувати, -чую, -єш, гл. Пересѣдлать (во множествѣ).
Простиня, -ні, об. Простой, негордый человѣкъ. Як із діда багач, або із пана пан, так і простиня, а як із мужика пан, так і гординя.
Скрикувати, -кую, -єш, сов. в. скрикнути, -ну, -неш, гл.
1) Созывать, созвать. Скрикніть ви сон з усіх сторон на рожденного і хрещеного риба Божого N.
2) Вскрикнуть. Ой мені лихо! — скрикнула молодиця.
Сусідчин, -на, -не. Сосѣдкинъ. У сусідчиному садочку щось шепоче.
Трактування, -ня, с. Угощеніе.
Трубка, -ки, ж.
1) Ум. отъ труба.
2) Раст. Cineraria palustris.
Тусан, -на, м. = стусан. Дати тусана.
