Баркицнути, -ну, -неш, гл. = беркицьнути.
До́ки и док, нар. 1) Доколѣ, до какихъ поръ. Доки тобі пустувати? Доки буду мучить душу і серцем боліти? 2) Пока. Доти лях мутив, доки не наївся. Доти-м я тебе вірно кохала, доки-м нещирість твою дознала. До́ки те́плий. До полусмерти (бить). (Бив) доки теплий. Не до́ки. Не безъ конца же. «Пора б уже їх в хату звати», — сказав я старостам своїм, — «та молодих за стіл сажати, — не доки тут стояти їм!» Добре було нашим батькам на Вкраїні жити, док не знали наші батьки панщини робити.
Дощи́на, -ни, ж. Небольшая доска, дощечка. Ум. дощи́нка.
Здя́читися, -чуся, -чишся, гл. Отблагодарить. Вона лиш одповіла: здячить вам ся мати.
Нама́цувати, -цую, -єш, сов. в. нама́цати, -цаю, -єш, гл. Нащупывать, нащупать, пощупывать, пощупать. Намацавши самого Рема, потиснув як Хому Ярема.
Подзвонювати, -нюю, -єш, гл. Звонить. Ми, Правдичі, усі з давнезних давен подзвонюєм у предківську одвагу.
Помружити, -жу, -жиш, гл. Пожмурить нѣкоторое время глаза.
Римарювати, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься шорничествомъ. Cм. лимарювати.
Спатки, спатоньки, спаточки, спатуні, спатунечки, спатусі, спатусічки, гл. ум. отъ спати. А спатки таке, що мати її родила до сна. Ще дівчина спатоньки не клалась. Стелю постіль білу і спаточки ляжу. Спатусі на білії подусі! — говорятъ ребенку, укладывая его спать.
Утихлий, -а, -е. Утихшій, затихшій, объятый покоемъ. Подивиться на двері позачинювані, на втихлий двір, постоїть, та й додому вертається.
