Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бабиць

Бабиць, -ця, м. Раст. Alissum incanum. Лв. 96.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 14.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАБИЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАБИЦЬ"
Бондарювання, -ня, с. Занятіе бочарствомъ.
Воластий, -а, -е. 1) Зобастый. 2) Имѣющій жирный подбородокъ.
Даша́, -ші́, ж. Большое рядно (Cм.). Борз. у.
Джуми́ха, -хи, ж. = Джумачиха. Пішов джумак топитися, а джумиха дивитися. Чуб. І. 178.
Жени́ло, -ла, м. Насмѣшливо: парень, котораго пора женить. Сим. 177. То таке женило аж під стелю. Рудч. Ск. II. 107.
Зниділий, -а, -е. Зачахнувшій, исхудалый.
Пілтина, -ни, ж. Половина ствола ели расколотаго въ длину. Вх. Лем. 449.
Попереціжувати, ясую, -єш, гл. Процѣдить (во множествѣ).
Прохвостиця, -ці, ж. = прочуханка. Пішла біда до Лохвиці, і там дано прохвостиці. КС. 1884. І. 29.
Слухання, -ня, с. 1) Слушаніе. 2) Повиновеніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАБИЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.