Відламувати, -мую, -єш, сов. в. відламати, -маю, -єш, гл. Отламывать, отломать.
Дада́кати, -каю, -єш, гл. 1) Болтать. 2) Гоготать. Гуски дадакають.
Заґеро́вувати, -вую, -єш, сов. в. заґерува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Загинать, загнуть. Почали заґеровувати ногу за голову; аж кістки їй тріщать, а вона її суверделить угору. 2) Запрашивать, запросить дорого. Заґерував ти з його багато.
Ковмо, -ма, с. Вязка конопли или льна.
Му́жність, -ности, ж. 1) Мужественность. 2) Мужество, смѣлость.
Остистий, -а, -е. Съ длинными остями. Остиста пшениця.
Пробуток, -тку, м. Житье. Дай, Боже, вік довгий, пробуток добрий. Я дав йому пустиню на пробуток.
Розгін, -го́ну, м. 1) Разогнаніе, разгонъ. Вони повтікали в Чорноморію, як розгін був. Ідіть, діти, додому, не буде вам розгону. 2) Разбѣгъ, размахъ. Зо всього розгону загнав колісникові кулака в бік. Зо всього розгону рів перескочив. Дождавсь і зо всього розгона вліпив такого макогона, що пан Талес шкереберть став. Ла веретені осаджене грубе деревяне колесо, що служить до розгону. 3) Распоръ, распорка для удерживанія двухъ предметовъ врозь. 4) орати у розгін. Пахать отъ средины къ краямъ. 5) дзвонити у розгона. Звонить, раскачивая весь колоколъ.
Уорати, -рю, -реш, гл. Вспахать извѣстное количество. Було в нас два воли: спряжуться з сусідом: нам трошки в'оруть, собі багато.
Фертик, -ка, м. Франть, щеголь. Всі фертики і паничі. Cм. хверт.
