Дрібот́ун, -на, м. Говорунъ, много и быстро говорящій, болтунъ. Дивиться він на тебе й дріботить тобі (дріботун був старий).
Отхнябитися, -блюся, -бишся, гл. Отколоться, отстать.
Побічниця, -ці, ж.
1) Часть стола: горизонтальная планка, соединяющая ножки.
2) Боковая доска колыбели.
Рейментарь, -ря, м. Военачальникъ, командирующій войскомъ. Ой дозволив пан рейментарь червінці забрати, не дозволив Котовича з шибениці зняти.
Розгуджувати, -джую, -єш, сов. в. розгудити, -джу, -диш, гл. Разлучать, разлучить, отвращать, отвратить отъ чего наговорами. Кого Бог судить, чоловік не розгудить. Сужене — не розгужене.
Споруджувати, -джую, -єш, сов. в. спорудити, -джу, -диш, гл. Сооружать, соорудить; устраивать, устроить. На скелях він житло собі спорудив. Спорудили церкву.
Сукно, -на́, с. Сукно. Купи ж, моя мати, сукна голубого, та покриєш, моя мати, мене молодого. Ум. суконце.
Тапчанників, -кова, -ве Принадлежащій мастеру, дѣлающему тапчани.
Упин, -ну, м.
1) Удержъ, остановка. Нема впину вдовиному сину.
2) Препятствіе, задержка. Добре було чумакові, як не було ніде впину. Cм. спин.
Цигикати, -каю, -єш, гл. Пиликать, плохо играть на скрипкѣ.
