Вибігати I, -гаю, -єш, гл.
1) Исходить, бѣгая. Наймичка вибігала (шукаючи) увесь куток. Довелось скрізь вибігать по хатах, шукаючи.
2) Пробѣгать извѣстное время. Не багато він бігав, а рік вибігав вовком.
Каптіти, -пчу, -тиш, гл. Скряжничать. Гроші все збіра, каптить.
Нечіпай-зілля, -ля, с. раст. Bryonia alba.
Подарок, -рку, м. = дарунок. Ото той купець приносить шкури і дає князю у подарок. Ум. подарочок. Не дивуйте, наші сванечки, що короткії подарочки.
Притихомиритися, -рюся, -ришся, гл. Утихнуть.
Притуляти, -ля́ю, -єш, сов. в. притули́ти, -лю, -лиш, гл.
1) Приставлять, приставить. Одрізана скиба од хліба, — вже її не притулиш.
2) Давать пріютъ, пріютить. Одна дитина тільки з шістьох зосталася, — і того нігде притулити і прогодувати.
2) Ставить, поставить, помѣщать, помѣстить; пристраивать, пристроить. Я не знаю, де оцю макітру притулити.
4) Прижимать, прижать. Кобза первий кинувся до неї г, притуливши до грудей, чуло промовив...
5) Прилагать, приложить, примѣнить къ кому. Притулили до його сю вигадку, а воно зовсім до його й не пасує.
Се́-б-то, нар. То-есть. Cм. Сей.
Стиснути, -ся. Cм. стискати, -ся.
Хвостовик, -ка, м. Часть плуга: клинь, при помощи котораго можно опускать плугъ глубже или мельче.
Часом нар. 1) Иногда, порой. І в погоду часом грім ударить. 2) Въ случаѣ. Часом моєї смерти, щоб ви знали, кого царювать поставить. Случайно, случается. На руках понесуть тебе, щоб не вдарився часом об камінь. Так уже йому годить: щоб він не був голодний, щоб він часом гарячим не опікся. а він не прийде до нас часом? А быть можетъ и онъ къ намъ придетъ? а сам би він не зробив часом? Быть можетъ онъ самъ сдѣлалъ бы?
