Бовкати, -каю, -єш, гл.
1) Звонить отрывисто: ударять (въ колоколъ). Бовкає дзвін у неділю. Чуємо, що бовка дзвін, та не знаємо, де він.
2) Говорить необдуманно. Нехай хоч жінки ледачі посоромляться, а то ще й при йому инший таке пробовкне, щоб їх лиха година бовкала.
Валування, -ня, с. Лай многихъ собакъ. Собаки де-где не спали. Як проходили хлопці темними вулицями. — позаду їх піднімалося неприязне валування.
Векати, -каю, -єш, гл. 1) Издавать звукъ: ве. 2) Выражать отвращеніе. 3) Рвать, имѣть рвоту.
Дра́пкатися, -каюся, -єшся, гл. = дряпатися.
Насити́ти, -ся. Cм. насищати, -ся.
Переступень, -пня, м. Раст. Bryonia alba.
Поверхник, -ка, м. Верхній жерновъ въ ручной мельницѣ.
Пранцюватіти, -тію, -єш, гл. Болѣть, покрываться сифилитическими язвами, сыпями.
Стукання, -ня, с. Стучаніе.
Телятище, -ща, с. ув. отъ теля. Єдно-м мала телятище, і то-м не загнала.
