Відказувати, -зую, -єш, сов. в. відказати, -жу, -жеш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтить. Як Христа дочитаються, то не одказуючи йому: «воистину воскресе», побажай чого: так і станеться. Ішов козак дорогою: «помагай-бі, женче!» Вона ж йому відказала! «Здоров бувай, серце.» 2) Оставлять, оставить въ наслѣдство, завѣщать.
Гніздечко, -ка, с.
1) Ум. отъ гніздо. Галочки гніздечко в'ють.
2) Коконъ. Червяк сидить у гніздечку, а як стане у мочах, то перегризає його.
Змірок, -рка, м. Мѣрка. Змірок з чобота.
Знегода, -ди, ж. = знегіддя.
Мотузя́ний, -а, -е. Веревочный. Мотузяна шлея. Залізна кобила, мотузяний хвіст. (Заг. голка з ниткою).
Мня́кість, -кости, ж. Мягкость.
Обгулятися, -ля́юся, -єшся, гл. Проиграться. Виграла вона в його всі гроші... Вийшов він тоді з хати та й каже: «От, от як раз обгулявся.
Паперовий, -а, -е. 1) Бумажный.
2) Бѣлый какъ бумага. Ручки мої паперові, чом не робите?
Повчити 2, -вчу, -вчи́ш, гл. Поучить; проучить. Та так тебе повчу, що й до віку не візьмешся за чарку.
Трепеття, -тя, с. Все дрожащее, эпитетъ растеній. Дунай висихав, зіллєм заростає, зіллєм трепеттєм, вшеляким цвітом.
