Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бабухатий

Бабухатий, -а, -е. Пузатый, брюхастый. Вх. Лем. 389.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 15.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАБУХАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАБУХАТИЙ"
Бузько, -ка, м. 1) Листъ, Ciconia alba. Вх. Пч. І. 16. Тішиться, як би го бузько носом ськав. Ном. № 12676. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 205.
Клеїти, кле́ю, клеїш, гл. Клеить.
Ли́тий, -а, -е. 1) Литой. Несуть пани есаули козацькую збрую: литий панцирь порубаний, шаблю золотую. Шевч. 363. 2) Массивный, плотный, цѣльный. литий по́яс. Поясъ, вышитый золотомъ. Гол. Од. 29.
Намняшку́рити гл. = нам'яшкурити.
Одержати, -ся. Cм. одержувати, -ся.
Рокитяний, -а, -е. = рокитовий. Желех.
Спотикати I, -ка́ю, -єш, гл. 1) Спотыкаться. Свої білі ніжки на сире коріння, на біле каміння спотикає. КС. 1882. XII. 500. Іде козак, коня веде, а кінь йому спотикає. Чуб. V. 43.
Судкувати, -ку́ю, -єш, гл. = міркувати. Вх. Зн. 67.
Теревенити, -ню, -ниш, гл. Разсказывать бредни, пустяки. А ще сміє теревенити моїм синам, що польська мова як не тепер, то швидко буде потрібна на Вкраїні. Левиц. І. 149.
Хвазан, -на, м. пт. фазанъ. Як, каже, устрелиш мені птицю-хвазана, то тоді й дочку мою бери за себе. Рудч. Ск. II. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАБУХАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.