Геній, -нія, м. Геній. Не чути в його словах дихання генія.
Забавни́й, -а́, -е́. = забарний.
Злида́рик, -ка, ж. Ум. отъ злидарь.
Княгиня, -ні, ж.
1) Княгиня, жена князя. У його жінка княгиня, з Волині ляшка.
2) Новобрачная. Ой вийди, мати, огляди, що тобі бояре привезли: привезли скриню й перину і молодую княгиню. Ні, молода княгине, не піду я до тебе на весілля.
3) Родъ весенняго хоровода съ пѣснями. Ум. княги́нечка, княги́нька, княже́йка. Засватав собі княгинечку. Жінка княгинька, а хата неметена. Яворові сінці, тесові стільці, а на тих стільцях красна княжейка.
Крівавиця, -ці, ж. Добытое тяжкимъ трудомъ. За чужую крівавицю купив у церкву плащаницю.
Облесний, -а, -е. = облесливий. Подобалась вона Люборацькій, бо облесна була.
Палахнути, -ну́, -не́ш, гл. Вспыхнуть. Іван палахнув наче та поломінь. Віхтем піднялося полум'я вгору, — палахнуло на всю хату.
Перецарювати, -рюю, -єш, гл. Окончить царствовать, господствовать.
Росповістувати, -ту́ю, -єш, гл. = росповісти. Вони росповістували єму.
Рум 1, -му, м. Сухопутье. Одна чати румом, а другая судном під турчина втікала.
