Говір, -вору, м. Говоръ. Почувся людський говір, крик.
Жити́на, -ни, ж. 1) Ржаной стебель. Бач, житина як добра очеретина. 2) Ржаное зерно. В'язь на огірках завбільшки з житину. Запорошив око житиною.
Забо́ра, -ри, ж. 1) На днѣпровскихъ порогахъ: рядъ, гряда камней, прорѣзывающихъ русло поперегъ теченія. Карпо знав добре всі пороги, всі забори, знав кожний камінь. І. 138. 2) У рыболововъ: камышевая стѣнка, перерѣзывающая рѣку (употребляется при ловлѣ рыбы котце́м).
Муркотня́, -ні́, ж. Мурлыканье.
Невідомість, -мости, ж.
1) Невѣдѣніе, незнаніе. Невідомість гріха не чинить.
2) Неизвѣстность. Нема у світі гірше, як та невідомость, непевность.
Повиковирювати, -рюю, -єш, гл. Выковырять (во множ.). Повиколупував із лоба очі.
Потонкий, -а, -е. Тонковатый. Це дошки потонкі.
Свекрів, -рова, -ве Принадлежащій свекру. Ой запрягай свекрові коні.
Судук, -ка, м. = судак.
Хвітькати, -каю, -єш, гл. Посвистывать. Жовна фітькала, туркала горлиця.
