Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загаюватися

Зага́юватися, -га́ююся, -єшся, сов. в. зага́ятися, -га́юся, -єшся, гл. Замѣшкиваться, замѣшкаться, замедлить. Пора, брате, ни виступці, бо вже ми й так загаялись. Не загайся на підмогу. К. Псал.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАЮВАТИСЯ"
Бідашка, -ки, ж. Ум. отъ бідаха.
Білозірець, -рця, м. Эпитетъ сокола? Порода сокола? Там сидить ясен сокіл-білозірець. АД. І. 194.
Варгатий и варґатий, -а, -е. Губастый. Желех.
Відсвіт, -ту, м. Отраженіе. Яким повів очима навкруги, ніби шукаючи в проворній воді її (Зосиного) чарівничого одсвіту. Левиц. І. 265.
Затверді́лий, -а, -е. Загрубѣлый, затвердѣвшій. Серце бо їх затверділе. Єв. Мр. VI. 52.
Похнюпитися, -плюся, -пишся, гл. Повѣсить голову. Еней похнюпивсь. Котл. Ен. III. 16.
Протеребити Cм. протеріблювати.
П'яльці и п'яльця, -ців, м. мн. Пяльцы. Мальовані п'яльці. Мет. 20. Ум. п'я́лечка. З п'ялечок не вставає, голочок не випускає. Грин. III. 201.
Фу́кання, -ня, с. 1) Дуновеніе (ртомъ). Шейк. 2) Крики (на кого), брань.
Штола, -ли, ж. 1) Глубокая впадина въ скалѣ. Вх. Зн. 83. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: штола. Скала. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГАЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.