Вимокати, -каю, -єш, сов. в. вимокти, -кну, -неш, гл.
1) Вымокать, вымокнуть. Ой як же тій коноплиночці у ставу вимокати.
2) Мокнуть, измокнуть. Бовть у воду! Викис, вимок.
Виразка, -ки, ж. Ранка, язва. Трудно виразку гоїти, а не уразити.
Відсип, -пу, м. Плата частью продукта за рушенье пшена. Товкла в нас просо за одсип.
Вірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный. «Рѣдкій помѣщикъ не имѣетъ вірника изъ жидовъ».
Гамала, -ли, ж. Смѣсь? Родъ кушанья? Накришили так то того, то сього, — вийшла чисто гамала, — поїли.
Ду́рощі, -щей и -щів, ж. мн. Глупости. Йому все дурощі в голові. З серця чоловіка виходять дурощі.
Запропа́лий, -а, -е. Напрасный, тщетный. Дурному про розумне балакати — запропала праця.
Калениця, -ці, ж. Посуда, въ которой приготовляютъ глину для мазанья.
Лепеті́ння, -ня, с. Болтовня.
Посолодіти, -ді́ю, -єш, гл. Сдѣлаться сладкимъ. Посолоділо таки, а чи багато сахарцю укинув.
