Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загвіздок

За́гвіздок, -дка, м. 1) Въ продѣтомъ сквозь отверстіе концѣ (болта, бруска и пр.) колышекъ пли гвоздь, препятствующій концу обратно выдвинуться изъ отверстія. Напр. въ возу верхніе бруски́ в полудра́бку продѣты своими концами въ отверстія крижівни́ць и закрѣплены сзади за́гвіздками. Рудч. Чп. 250. 2) Чека, деревянный или желѣзный гвоздь, удерживающій колесо. Рудч. Чп. 250.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГВІЗДОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГВІЗДОК"
Картник, -ка, м. Картежникъ. Желех. КС. 1892. І. 152.
Ленни́й, -а́, -е́ = лянний. Розточено ленний обрус на столі. Чуб. Розстелено ленні скатерті по столу. Мет. 152.
Плакун, -на, м. Раст. Lythrum Salicaria L. ЗЮЗО. І. 409.
Побігнути, -гну́, -неш, гл. = побігти. Побігне із костела.  
Повередувати, -ду́ю, -єш, гл. Покапризничать, поприхотничать.
Попровірчувати, -чую, -єш, гл. Просверлить (во множествѣ). Попровірчував дірочки в дошці. Харьк.
Потріщати, -щу́, -щи́ш, гл. Потрещать.
Салдатченко, -ка, м. Сынъ солдата.
Середу предл. Посреди. Возложили середу двора огонь. Кв.
Сібірний, -а, -е. 1) Каторжный, тяжелый. Ой послали ж його у сібірну роботу, ще й канали копати. Грин. III. 596. 2) Бранное: злодѣйскій. От сібірні. Ном. № 3568.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГВІЗДОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.