Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загвіздок

За́гвіздок, -дка, м. 1) Въ продѣтомъ сквозь отверстіе концѣ (болта, бруска и пр.) колышекъ пли гвоздь, препятствующій концу обратно выдвинуться изъ отверстія. Напр. въ возу верхніе бруски́ в полудра́бку продѣты своими концами въ отверстія крижівни́ць и закрѣплены сзади за́гвіздками. Рудч. Чп. 250. 2) Чека, деревянный или желѣзный гвоздь, удерживающій колесо. Рудч. Чп. 250.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГВІЗДОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГВІЗДОК"
Голосочок, -чка, м. Ум. отъ голос.
Давномину́лий, -а, -е. Давнопрошедшій.
Морти́ра, -ри, ж. Мортира. Мортира бомбова. К. Досв. 233.
Назо́листий, -а, -е. Надоѣдливый.
Натикати II, -ка́ю, -єш, сов. в. натикати, -каю, -єш, гл. 1) Натыкать, натыкать. Натикала за намітку земної рути. Чуб. V. 1132. 2) Натыкать, наткнуть на что. Мухариці дрібненької не наток би на удку. Вх. Зн. 40.
Нірка, -ки, ж. 1) Ум. отъ нора. 2) = нирка. Ном. № 1722.
Пом'янути Cм. поминати.
Псячка, -ки, ж. 1) Собачій пометъ. Вх. Зн. 8. 2) Раст. Leonurus cardiaca. Вх. Пч. ТІ. 33.
Розблюватися, -лююся, -єшся, гл. Начать сильно рвать.
Ухилити ся.. Cм. ухиляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГВІЗДОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.