Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заглузувати

Заглузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Начать насмѣхаться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 27.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГЛУЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГЛУЗУВАТИ"
Вираховувати, -вую, -єш, сов. в. вирахувати, -хую, -єш, гл. Вычислять, вычислить.
Досто́ятися, -юся, -їшся, гл. Достояться. Достоялася з кумою, що вже й корова з череди прийшла. Черниг. у.
Жи́тка, -ки, ж. Образь жизни. Хиба ти на його житку завидуєш. Радом. у.
Кіпочка, -ки, ж. Ум. отъ копа.
Ле́ґурно нар. Медленно, медлительно. Гля', як яструб летить леґурно! Чого це він? Чи не голуба несе; а мо й ззів, — важко. Екатерин. г.
Озизти, -зну, -неш, гл. Обрюзгнуть. Дитина озизла.
Оратися, -рю́ся, -ре́шся, гл. Пахаться. Орися ж ти, моя ниво, долом та горою. Шевч.
Привітно нар. Привѣтливо. Стор. МПр. 52. Въ знач.: уютно. Там (у кімнаті) було тепло, гарно, спокійно, привітно зімньої темної ночі. Левиц. Пов. 190. Ум. привітненько.
Прикорень, -рня, м. 1) Часть ствола у корня, пень. АД. І. 138. 2) = прикол. Боли держить на прикорні. Полт. г. Порося з прикорнем утекло. Полт. г.
Чисташ, -ша, м. Мѣсто, очищенное отъ лѣса.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГЛУЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.