Заки́шкати, -каю, -єш, гл. Закричать: киш!
Клоччяний, -а, -е. Изъ пакли.
Міни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Измѣняться, перемѣняться. День минав мінивсь на вечір. . Тут я став мінитися... вже в мене (вовкулаки) і шкура вовча виросла. Ой має воно (серце) чого ся мінити. Голова болить, аж світ мені міниться. Сердиться, аж міниться. Аж іскри з очей скакнули, на лиці міниться. 2) Затмѣваться, меркнуть. Міниться сонце, місяць. Як сонце міниться, — не можна на його дивитись: очі болітимуть. Ой учора ізвечора, як місяць мінився, ішов Яким до вдівоньки, а сусід дивився. Мов сонечко праведне тоді мінилося.
Надла́мувати, -мую, -єш, сов. в. надлама́ти, -ма́ю, -єш, гл. Надламывать, надломить.
Озірка, -ки, ж. = озерниця.
Падкуватися, -куюся, -єшся, гл. — за ким. Заботиться о комъ. Дід падкується за унуком.
Помолити, -лю, -лиш, гл. Заставить (ребенка) молиться Богу, говоря ему молитву, которую ребенокъ повторяетъ. Ти, старий, хоч би дитину Богу помолив. А я скажу татові, що ти мене Богу не помолив.
Порозламувати, -мую, -єш, гл. Разломить (во множествѣ). Хоч би вже по цілому періжку дітям дала, а то по половинці порозламувала.
Похурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Пожужжать отъ быстраго вращенія (о веретенѣ, напр.).
Угорітися, -рюся, -ришся, гл. Разгорѣться. Вже добре вгорглось (про дрова в грубі).