Бурити, -рю, -риш, гл.
1) Разрушать, ниспровергать, разорить.
2) Сильно лить, литься. Бурить як з барила.
3) Волновать, возмущать.
4) Рыть. Киртиця бурит землю.
Відкривати, -ва́ю, -єш, сов. в. відкрити, -крию, -єш, гл. Открывать, открыть; обнаруживать, обнаружить. Прийшла його мила, китайку відкрила. Я ж тобі всю правду відкриваю.
Доси́та нар. Досыта. Ми їмо з корита, та до сита, а ви з блюда, та до худа.
Підпалювання, -ня, с. Поджиганіе.
Подомальовувати, -вую, -єш, гл. Окончить писать красками (многое). Що пороспочинав, усе подомальовував.
Попідхоплювати, -люю, -єш, гл. Подхватить (во множествѣ).
Пчих! I меж. Чихъ!
Рило, -ла, с.
1) Рыло, морда. А ти, міхоноша, дми козі під рило. Кабан коли не розбіжиться з перестраху, коли удариться об дуб рилом.
2) Бранное: лицо у человѣка. Видно й з рила, що Пархім.
Угорі нар. Вверху. Чого хмара не пада додолу, а висить вгорі?
Частиця, -ці, ж. Частица. Ум. части́чка. Він тоді взяв та одділив на Боже ім'я малу частичку.
