Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загір'я

Загі́р'я, -р'я, с. Мѣстность за горою. Ум. загі́р'ячко. Ой кіт-воркіт по загір'ячках скік, перепелочки ловив. Мил. 40.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГІР'Я"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГІР'Я"
Кармазинник, -ка, м. Носящій кармазини, вообще богатый человѣкъ. Желех.
Обмакотижити, -жу, -жиш, гл. = обмакотирити. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Ошукувати, -кую, -єш, сов. в. ошука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Обманывать, обмануть. Чуб. І. 170. Не йми віри запорожцям — вони тебе у очевидьки ошукують К. ЧР. 301. Чи він продає, чи він купує, то все не на користь собі, усяке його ошукає, аби хто схотів. МВ. ІІ. 21.
Перезімувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Перезимовать, провести зиму. 2) Продержать, прокормить зиму. Навчи ж мене літати за те, що я тебе перезімувала. Рудч. Ск. І. 31.
Повтікати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Убѣжать (о многихъ). Люде повтікали з хати. Рудч. Ск. І. 12. Були на масніші вареники, та в піст на вербу повтікали. Ном. 2) Вытечь (во множествѣ). Були річки — повтікали, були ставки — повсихали. Чуб. V. 540.
Постити, -щу́, -стиш, гл. Постить. Постимо як рахмани. Ном. № 128.
Правитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Направляться. А куди правитесь? — До Київа. Я до того дуба правлюся, — чи не зрубати його. Харьк. 2) Возиться, хлопотать. Екат. у. Чіпка вже правився коло шкоди: там тин підняв та набив, нові ворота приробив... Мир. ХРВ. 342. А ми ще не лягали, все правилися. Лебед. у. 3) Исправлять должность чью. Іва правиться за старосту. Н. Вол. у. 4) Служиться (о церковномъ служеніи). Скоро служба Божа правитиметься. Грин. II. 112. 5) Судиться, искать за обиду, жаловаться. Іди, прався на мене, куди знаєш. Новомоск. у. 6) Поправляться. Дают тото зілє худобі, щоб ся правила. Вх. Зн. 54.
Сторожкий, -а, -е. Осторожный; чуткій. К. Бай. 148. Утя сторожка птиця. Греб. 402. Птиця, бач, дуже сторожка. Стор. II. 75. І собаки не держу, такий я сторожкий.... і миш не пробіжить, щоб я не почув. Г. Барв. 193.
Султанчик, -ка, м. 1) Ум. отъ султан. 2) Раст. а) Турка angustifolia L. ЗЮЗО. І. 140. б) мн. Typha latifolia L. ЗЮЗО. І. 140.
Тринькання, -ня, с. Расточительность, мотовство.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГІР'Я.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.