Кармазинник, -ка, м. Носящій кармазини, вообще богатый человѣкъ.
Обмакотижити, -жу, -жиш, гл. = обмакотирити.
Ошукувати, -кую, -єш, сов. в. ошука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Обманывать, обмануть. Не йми віри запорожцям — вони тебе у очевидьки ошукують Чи він продає, чи він купує, то все не на користь собі, усяке його ошукає, аби хто схотів.
Перезімувати, -му́ю, -єш, гл.
1) Перезимовать, провести зиму.
2) Продержать, прокормить зиму. Навчи ж мене літати за те, що я тебе перезімувала.
Повтікати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Убѣжать (о многихъ). Люде повтікали з хати. Були на масніші вареники, та в піст на вербу повтікали.
2) Вытечь (во множествѣ). Були річки — повтікали, були ставки — повсихали.
Постити, -щу́, -стиш, гл. Постить. Постимо як рахмани.
Правитися, -влюся, -вишся, гл.
1) Направляться. А куди правитесь? — До Київа. Я до того дуба правлюся, — чи не зрубати його.
2) Возиться, хлопотать. у. Чіпка вже правився коло шкоди: там тин підняв та набив, нові ворота приробив... А ми ще не лягали, все правилися.
3) Исправлять должность чью. Іва правиться за старосту.
4) Служиться (о церковномъ служеніи). Скоро служба Божа правитиметься.
5) Судиться, искать за обиду, жаловаться. Іди, прався на мене, куди знаєш.
6) Поправляться. Дают тото зілє худобі, щоб ся правила.
Сторожкий, -а, -е. Осторожный; чуткій. Утя сторожка птиця. Птиця, бач, дуже сторожка. І собаки не держу, такий я сторожкий.... і миш не пробіжить, щоб я не почув.
Султанчик, -ка, м.
1) Ум. отъ султан.
2) Раст. а) Турка angustifolia L. б) мн. Typha latifolia L.
Тринькання, -ня, с. Расточительность, мотовство.