Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загачувати

Зага́чувати, -чу́ю, -єш, сов. в. загати́ти, -чу́, -тиш, гл. Запруживать, запрудить; дѣлать, сдѣлать плотину, запруду. Ні один не переплив, усі камнем лягли по дну, аж річку загатили. К. Орися. (ЗОЮР. II. 204). Інгул що-зіму замерзає — Богун не встане загатить шляхетським трупом. Шевч. 160. Все пани та пани, а греблі нема кому загатити. Ном. № 1173.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 25.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАЧУВАТИ"
Зюбрій и зябрій, -рія, м. Раст. = жабрій. Вх. Пч. I. 10. Шух. I. 21.
Кам'яниці, -ни́ць, ж. мн. = камениця 2.  
Наді́сь нар. = надійсь. О. 1862. IV. 107. Та моя хороба надісь не скоро мене покине. Кіевск. у.
Помана, -ни, ж. Родъ кулича (поминальнаго) съ крестомъ. О. 1861. XI. Св. 61.
Попакостити, -кощу, -стиш, гл. Изгадить, испортить.
Пошкатильгати, -га́ю, -єш, гл. Пойти прихрамывая. Старий сказав та й пошкатильгав у коршму. Федьк.
Стріляний, -а, -е. Прострѣленный. Що маю на собі девять ран рубаних, широких, а чотирі стріляних глибоких. Макс.
Табанити, -ню, -ниш, гл. Грести кормою впередъ. Ейскъ.
Умотувати, -тую, -єш, сов. в. умотати, -таю, -єш, гл. Обматывать, обмотать. Кравець у хвіст руки як умотав, так вовк там трохи не ґиґнув. Рудч. Ск. І. 5. Треба.... чорного кота вмотати в ятерину. Драг. 35. Умотай мене цим прядівом. Мнж. 46. Умотала його мідними дротами. Мнж. 39.
Усісінький, -а, -е. Рѣшительно весь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГАЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.