Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випльовувати

Випльовувати, -вую, -єш, сов. в. виплювати, -люю, -єш и виплюнути, -ну, -неш, гл. Выплевывать, выплюнуть. Душ не виплювати. Ном. № 8299. Тоді чорт — нічого робить — взяв та й виплював росписку. Рудч. Ск. II. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПЛЬОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПЛЬОВУВАТИ"
Галадун, -на, м. = галадущик. Желех.
Ганде нар. Тамъ. Вх. Лем. 402.
За́морозок, -зку, м. Первый осенній морозъ.
Луска́ч, -ча́, м. Щипчики для раздавливанія орѣховъ. Лускач на горіхи. Шух. І. 300.
Обпивало, -ла, м. Много пьющій. Рудч. Ск. II. 84.
Опоживити Cм. опоживляти.
Оставити Cм. оставляти.
Посаджати, -джа́ю, -єш, гл. Посадить, разсадить. Просимо до столу у свою господоньку, посаджаєм на ослононьку. Мет. 200. Хліба напекла такого молодого, що як посаджала, а він увесь і ссівся в печі. Рудч. Ск.
Пошептом нар. Шепотомъ. Пошептом дав козакам таємний наказ. К. ЦН. 213.
Скарбний, -а, -е. = скарбовий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПЛЬОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.