Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випльовувати

Випльовувати, -вую, -єш, сов. в. виплювати, -люю, -єш и виплюнути, -ну, -неш, гл. Выплевывать, выплюнуть. Душ не виплювати. Ном. № 8299. Тоді чорт — нічого робить — взяв та й виплював росписку. Рудч. Ск. II. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПЛЬОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПЛЬОВУВАТИ"
Брусований, -а, -е. 1) О деревѣ: обтесанный на четыре грани. Шух. I. 88. 2) Сдѣланный изъ четырехгранныхъ бревенъ. Брусована хата. Шух. I. 89.
Варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить. Ном. № 13047.
Вислюга, -ги, м. Повѣса. Мл. л. сб.
За́дній, -я, -є. 1) Задній. Оглядайсь на задні колеса. Ном. № 4305. 2) За́дню па́сти. Оставаться сзади, не успѣвать, быть послѣднимъ. 3) За́дня ки́шка. Заднепроходная кишка. Вх. Уг. 239.
Зерни́на, -ни, ж. Одно зерно, зернышко. Ум. зернинка. Ні одної зернинки не осталось. Рудч. Ск. II. 126.
Павурка, -ки, ж. = павуриця = павичка. Вх. Лем. 446.
Перепит, -ту, м. 1) Разспросъ. 2) Переспросъ.
Поберечи, -режу, -же́ш, гл. = поберегти. Желех.
Повиряжатися, -жаємося, -єтеся, гл. Снарядиться, отправиться (о многихъ).
Повхатий, -а, -е. = волохатий. Волосистый. Вх. Лем. 457.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПЛЬОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.