Бобальчаки, -ків, м. мн. = бобалька.
Лу́чка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лука. 2) Низка, одна нанизанная нить чего-либо (бусъ, грибовъ и пр.). 3) Узорчатое ожерелье изъ разноцвѣтныхъ монистъ.
Необачка, -ки, ж. Безпечность, неосмотрительность.
Обморочити Cм. обморочувати.
Повх, -ха, м. = пільх.
Погребати, -баю, -єш, гл. Побрезгать. Глянь, яка гарна! за таку б кралю і я не погребав.
Пороспукати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и роспустити, но во множествѣ.
Потуга, -ги, ж. 1) Сила, мощь. Царство Боже прийде в потузі. Перемогла б нечисту силу ти пречистою потугою своєю. 2) Военная сила, войско. Та підтягай, малий джуро, та попруги стуга, бо буде ж нам, малий джуро, велика потуга. А я ляхів не боюся і гадки не маю, за собою великую потугу я знаю, іще й орду татарськую веду за собою. 2) потугу чути. Предчувствовать бѣду (отъ какой либо силы). Не лай мене, — каже кінь, — як мені не вбиваться (в землю), коли я потугу чую. — Яку ж ти потугу чуєш? — пита хлопець. — А таку: як насипле мати тобі борщу, то ти не їж та за вікно вилий, бо як попоїси, то більш тобі не жить. Ум. потугонька. Десь на свою головоньку потугоньку чую.
Проячати, -чу́, -чи́ш, гл. Прокричать (о лебедѣ).
Черк II, -ку, м. Мигъ. Встрѣчено Ясні очі дівочі дивилися на Кармеля і у той самий черк і собі посмутилися.
