Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зубожити

Зубожити, -жу, -жиш, гл. Обѣднить, привести въ обѣднѣніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБОЖИТИ"
Баусатий, -а, -е. = усатий. Вх. Лем. 390.
Боківня, -ні, ж. 1) Судакъ короче девяти вершковъ. 2) 500 штукъ уложенной вмѣстѣ рыбы. Желех. 3) утяти боківні. Упасть на бокъ.
Гайдамащина, -ни, ж. Возстаніе гайдамаковъ, время возстанія гайдамаковъ. КС. 1884. VIII. 721.
Гомила́, -ли́, ж. Верзила, дубина. Там така гомила, аж під стелю заввишки. Старобѣльск. у.
Мору́ха, -хи, ж. Грибъ дождевикъ. Харьк. у. Cм. морюха.
Обелець, -льця, м. 1) Тонкій берестовый стволъ, цѣликомъ употребляемый на ободъ колеса. Сумск. у. 2) Верхній тонкій конецъ древеснаго ствола. Поїхав по обельці. Хата з обельців. Лебед. у.
Повіть, -ті, ж. = повітка. Батько був на горищі, мати — в повіті. Сим. 222. Ловіть, хату й новий тин. Мкр. Г. 63.
Позвати, -зву, -зве́ш, гл. Позвать. Та позвала, дівчинонька козаченька в гості. Мет. 90.
Пригаток, -тку, м. Маленькая гать у берега. Вх. Зн. 55.
Слюсарство, -ва, с. 1) Слесарство. 2) = мосяжництво. Шух. І. 245.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУБОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.