Верхляк, -ка, м. Дикій поросенокъ.
Вибуркувати, -кую, -єш, гл. Вымостить камнемъ.
Відумерщина, -ни, ж. Выморочное имѣніе. На старощиння йдуть, а за відумерщину говорять.
Глитнути, -тну, -неш, гл. Однокр. отъ глитати. Глотнуть.
Заховати, -ваю, -ешъ, гл.
1) Спрятать, запрятать. Украдешь одежу и заховаешъ. Рудч.
2) Сохранить, уберечь. Видъ урокивъ и Богъ не заховае. Заховай носъ одъ сього лыха!
3) Похоронить. Заховае хоть и пипъ Абы грошей сорокъ кипъ. Сама хоче мене маты в землю заховаты.
Княгиня, -ні, ж.
1) Княгиня, жена князя. У його жінка княгиня, з Волині ляшка.
2) Новобрачная. Ой вийди, мати, огляди, що тобі бояре привезли: привезли скриню й перину і молодую княгиню. Ні, молода княгине, не піду я до тебе на весілля.
3) Родъ весенняго хоровода съ пѣснями. Ум. княги́нечка, княги́нька, княже́йка. Засватав собі княгинечку. Жінка княгинька, а хата неметена. Яворові сінці, тесові стільці, а на тих стільцях красна княжейка.
Козачий, -а, -е. Казачій. Сонце гріє, вітер віє на степу козачім.
Науковий, -а, -е. Научный. Взявся він освітити науковим світлом ту головку. Визволення народу з крепацтва дорогою просвіти разом і християнської, і наукової.
Сойка, -ки, ж.
1) = соя. — лісова. пт. = лускогоріх.
Хлюпання, -ня, с. Плесканіе.
