Виставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виставити, -влю, -виш, гл.
1) Выставлять, выставить. На базарі солодкий мед виставляла. Язик белькне та в кут, а спину виставляють, б'ють.
2) Уставлять, уставить. Ввесь стіл виставив цяцьками.
3) Ставить, поставить на видъ. Старе виставляє себе, що не скоро їсть. — перед очі. Представлять, представить на усмотрѣніе.
4) Устраивать, устроить, выстроить, соорудить. Виставити хату.
Знігатися, -гаюся, -єшся, гл. Устать, обезсилѣть. Ходив до Хотиня та так ся знігав.
Пивниця, -ці, ж. Погребъ, подвалъ. Піди, дівко, у пивницю, уточи горілки.
Плоскуха, -хи, ж. Раст. a) Panicum Crus Galli L. б) — гірка. Hierochloa borealis R. et Sch.
Понасуплювати, -плюємо, -єте, гл. Нахмурить (во множествѣ).
Пошануватися, -нуюся, -єшся, гл.
1) Повести себя хорошо. Тобі на Бога не сподіваться, самій було пошануваться.
2) Угостить другъ друга.
Провесінь, -ні, ж. Начало весны. Настала ж провесінь і воду скрізь пустило. Переносно: молодые годы. А кому нелюбо оглянуться назад себе, спогадать свою провесінь.
Прощебетати, -чу́, -чеш, гл. Прощебетать.
Танець, -нцю, м.
1) Танецъ. В танці два кінці: або сам упадеш, або тебе трутят, — а все наб'єшся.
2) кривий — Родъ хоровода. Ум. танчик.
Ткачів, -чева, -ве Принадлежащій ткачу.
