Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зубоватий

Зубоватий, -а, -е. О картофели, фасолѣ: недоваренная, еще твердая. Квасоля ще не вкипіла, ще зубовата. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБОВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБОВАТИЙ"
Відбавити, -ся. Cм. відбавляти, -ся.
Захе́катися, -каюся, -єшся, гл. = захакатися.
Зв'ягли́вий, -а, -е. Любящій лаять. Зв'ягливого не бійся, а кусливого. Ном. № 7256.
Зголодра́біти, -бію, -єш, гл. Обнищать, обѣднѣть.
Повимокати, -каємо, -єте, гл. Вымокнуть (о многихъ). В людей жито або повимокає, або посохне. Г. Барв. 195.
Позастромлювати, -люю, -єш, гл. Воткнуть (во множествѣ).
Пообертатися, -таємося, -єтеся, гл. То-же, что и обернутися, но во множествѣ. Пооберталися з сіном на греблі. Черниг. у.
Сухостій, -сто́ю, м. Усохшее на корню дерево.
Угніватися, -ваюся, -єшся, гл. Прогнѣваться, разсердиться. Може за що угнівався на тебе? МВ. ІІ. 26.
Щиглик, -ка, м. Ум. отъ щиголь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУБОВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.