Бузя, -зі, ж. Дѣтск.
1) Уста, ротъ, ротикъ, лицо. дати бузі. Поцѣловать. Ти, дівчино хороша, дай же бузі без гроша.
2) ласк. отъ бузина. Прийде він до теї бузини, б'є макогоном по їй і приказує: «Добри-вечір тобі, бузю, ти мій вірний друзю!» (Изъ заговора).
Гидкість, -кости, ж. Гадость.
Заціди́ти, -джу́, -диш, гл. Сильно ударить, хватить. Турн перший зацідив Енея, що з плеч упала і керея. По потилиці й заціде.
Зви́снути Cм. звисати.
Лі́ска, -ки, ж. 1) Ум. отъ ліса. Усі двори лісками обгорожувані. Прилетіла зозуля і сіла на лісці. 2) Ворота, сплетенныя какъ плетень. Отворяй, мати, ліску, ведемо ті невістку. 3) Рыболовная плетенка. 4) Орѣшникъ. Ліски в сьому лісі багато. 5) Пруть, палка. Стоїть лісочка, на тій лісочці ні сучечка, ні болячечки. 6) Извѣстное пространство земли (на огородѣ, у землекоповъ и пр.). А як у вас грабарі землю гатили, — від ліски, чи ні? 7) Раст. Corylus avellana. Ум. лісочка.
Повивіршувати, -шую, -єш, гл. = повивершувати.
Порозледачуватися, -чуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розледачіти, но о многихъ.
Пошкалубати, -ба́ю, -єш, гл. = поколупати.
Птичий, -а, -е. = пташиний.
Цвікований, -а, -е. Ученый. Цвікований, та не дрюкований. Cм. также варіантъ: Учений, та не дрюкований.
