Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зубоватий

Зубоватий, -а, -е. О картофели, фасолѣ: недоваренная, еще твердая. Квасоля ще не вкипіла, ще зубовата. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБОВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБОВАТИЙ"
Гра́к 2 меж. и пр. = Гряк и пр. Стук! грак! то й п'ятак. Ном. № 10433.
Ді́верь, -ря, м. Деверь, мужнинъ братъ. Живе баба за дівером, лиха прикупивши. Ном. № 7507. Ум. Ді́верко. Ой як мені діверка братіком назвать. Мет. 159.
Калантарити, -рю, -риш, гл. Калякать, болтать громко. Знають гості й сами, що вони нудні, — а то чого б вони калантарили. Ном. № 11905.
Поперемішуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Перемѣшаться, смѣшаться (о многихъ).
Постити, -щу́, -стиш, гл. Постить. Постимо як рахмани. Ном. № 128.
Прашовиння, -ня, с. Полотье, мотыженье.
Приголовник, -ка, м. Каждое изъ четырехъ бревенъ, на которыхъ кладется печь въ гуцульской коли́бі. Шух. І. 175.
Розинки, -ків, м. мн. 1) = родзинки. 2)продавати. Зѣвать по сторонамъ. По місту ходячи, розинків не продавай. Ном. № 10486.  
Співачка, -ки, ж. 1) Пѣвица. 2) Пѣвунья. Дають дівчатам-співачкам. О. 1862. IV. 24.
Хве! меж., выражающее отвращеніе, гадливость, фи. Хве-хве! руська кость пахне! Рудч. Ск. І. 99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУБОВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.