Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зубик

Зубик, -ка, м. Ум. отъ зуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБИК"
Визадкувати, -кую, -єш, гл. Выйти, пятясь. Визадкував з хати. Конст. у.
Вирядити, -ся. Cм. виряжати, -ся.
Генеральша, -ші, ж. Генеральша. Грин. ІІ. 294. За балом бал у генерала. За генеральшою чимала орда панів і паничів. Шевч. 553.
Голосок, -ска, м. Ум. отъ голос.
Марнотра́тник, -ка, м. = марнотрат. Вх. Уг. 251.
Пилюга, -ги, ж. Большая пыль. Ну й пилюга на шляху — і не дихнеш! Харьк.
Порозшнуровувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и розшнурувати, но во множествѣ.
Саджати, -джа́ю, -єш, гл. Сажать. Багатого за стіл сажають, а убогий коло печі не сяде. Ном. № 1598.
Стрицовий, -а, -е. Страусовый. Стрицове пірько. АД. І. 46.
Фасола, -ли, ж. Печаль, кручина. Велика у нас фасола. Вх. Лем. 477.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУБИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.