Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зрок

Зрок, -ку, м. Зрѣніе. Бог дав усім люлям однаковий зрок. Дещо, 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 185.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРОК"
Задира́куватий, -а, -е. = задерикуватий. О. 1861. X. 37.
Зга́рний, -а, -е.. Cм. згарен.
Зчищати, -ща́ю, -єш, сов. в. зчи́стити, -зчищу, -стиш, гл. Счищать, счистить.
Кутуляти, -ля́ю, -єш, гл. Плохо жевать (напр. о беззубомъ). Вона не їсть, а кутуля, як та баба. Кобеляк. у. Хліб — як сухарь сухий, насилу кутуляв його Чіпка. Мир. ХРВ. 179.
Миготі́ти Cм. миготати.
Переночувати, -чую, -єш, гл. 1) Переночевать, проспать ночь. От, переночували ту ніч, коли на ранок... Рудч. Ск. II. 15. Дівчинонько, ввольни ж мою волю, переночуй хоч нічку зо мною. Чуб. V. 161. 2)кого́. Пустить на ночлегъ. Ой, дівчино, переночуй мене, козака молодого, і коня вороного. Чуб. V. 63.
Побратимець, -мця, м. = побратим. Гол. IV. 458. Ото його і гості й побратимці. К. МБ. III. 261.
Попутник, -ка, м. Раст. Plantago major L. ЗЮЗО. І. 131.
Поставати II, -стаємо́, єте́, гл. Стать (о многихъ). Поставало їх багато: коли б ще два стало, то й достали б його. Рудч. Ск. І. 7.
Стадник, -ка, м. 1) Пастухъ лошадей. О. 1862. II. 61. У Гребинки повидимому пастухъ рогатаго скота: Вже панський стадник Опанас, покинувши товар, що пас, з кишені витягнув сопілку. Греб. 373. 2) Жеребець при стадѣ кобылъ. 3) Быкъ при стадѣ коровъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗРОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.