Братан, -на, м. = братанич.
Виказувати, -зую, -єш, сов. в. виказати, -жу, -жеш, гл.
1) Обнаруживать, обнаружить, открывать, открыть, высказывать, высказать. І ушки в мене сміються, так ними (дітьми) втішаюся, та їм сього не виказую. Виказує на тебе, що ти з ним крав.
2) Выговаривать, выговорить, высказывать, высказать. Лає чоловіка та виказує.
Горди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Гордиться.
Джинджигиля́стий, -а, -е. Кокетливый, вертлявый, франтоватый.
Застоя́ти, -ся. Cм. застоювати, -ся.
Наро́спальці нар. Въ сердцахъ.
Невстрійливий, -а, -е. Безпокойный, шаловливый. Ну, та й невстрійливі діти в Оліхвера! Вскочили в город, потоптали огудину. Став пригадувати пісню за піснею, що бабусі й дівчата йому; дитині, шепотали замісць котка, аби спало, аби вгамувалось невстрійливе.
Призволити, -ся. Cм. призволяти, -ся.
Сполоти, -лю́, -леш, гл. Сполоть.
Суятитися, ячуся, -тишся, гл. Безпокоиться, хлопотать, изнуряться, существовать въ жалостномъ положеніи.
