Аву́рр! меж., выражающее ворчаніе собаки. Прийшовши вона (лисичка) взяла ту торбу з сучкою, підкине її догори дручком..., до тая сучка: «авурр!»
Зага́льність, -ности, ж. Все вообще; всеобщность; совокупность.
Киса, -си, ж.
1) Мѣшокъ, кошелекъ, мошна. В кого віл та коса, в того й грошей киса. За кису світ увесь не мирить.
2) Веревочный мѣшокъ.
Кліщі, -щів, мн.
1) Щипцы, клещи. Коли не коваль, то й кліщів не погань.
2) Деревянный овалъ у хомута. Там такий кінь, що колінцями кліщі достає.
3) Клешни (у рака). Ум. кліщики.
Куштра, -ри, ж. Всклокоченная голова. Уп'явся руками в свою нечесану куштру. Посипалось волосся.
Мня́вкати, -каю, -єш, гл. 1) Мяукать. 2) Невнятно и плохо говорить. Так що ж бо наш Уласович? Ні пари з уст. Далі принявся, мнявкав-мнявкав, та й начне про воли, кінчає про голуби...
Отертися, -тру́ся, -ре́шся, гл. = обітертися. Сіла я, підперлася, заплакала, отерлася.
Очистити, -ся. Cм. очищати, -ся.
Повеличити, -чу́, -чи́ш, гл. Сдѣлать большимъ, чѣмъ слѣдуетъ. Маштер, як робив криж, повеличи́в.
Ходка, -ки, ж.
1) Путь. Ночуй з нами прочанами.... а завтра, як на світ благословиться — і у ходку.
2) Переходъ. Як піду, то в одну ходку дійду до Харькова, бо ніколи спочивати.
3) Партія, группа, обозъ. А що ходка чумаків не одна наверталась на очі, то втішно мені було добре слово почути: Магай-бі!
4) хо́дкою. Шагомъ. Ми скрізь ходкою їхали.
