Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закмітити

Закмі́титиCм. Закмічувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКМІТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКМІТИТИ"
Бігота, -ти, ж. Названіе кошки въ сказкѣ. Мнж. 122.
Виманіжити, -жу, -жиш, гл. 1) Отколотить, побить. Виманіжте добре, та й пустив. Мнж. 104. 2) Измучить работой. Виманіжив коней, аж мокрі.
Закріпоща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. закріпости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Закрѣпощать, закрѣпостить. І як степи запорозські тоді поділили і панам на Україні люд закріпостили. Шевч. 260.
Залюдня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. залю́днитися, -нюся, -нишся, гл. Заселяться, заселиться.
Змилини, -лин, ж. мн. Обмылки. Черк. у.
Коркобець, -бця́, м. Радуга. Вх. Зн. 28.
Корчуля, -лі, ж. = корчага. Вх. Зн. 28.
Повідстобурчувати, -чую, -єш, гл. Оттопырить (во множествѣ).
Стельвага, -ги, ж. = штельвага.
Штепурний, -а, -е. = чепурний. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКМІТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.