Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зубря

Зубря, -ря́ти, с. Зубренокъ. Вх. Пч. II. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБРЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБРЯ"
Вовняний, -а, -е. Шерстяной. Аф. 319.
Гнилуша, -ші, ж. Третья четверть луны. Чуб. І. 11. Cм. гнилий 3.
Грани́стий, -а, -е = Гранчастий. Оті гранисті яблука такі квасні. Черниг.
Гри́вка, -ки, ж. 1) Ум. отъ Грива. 2) Одно полотнище плахти отъ таліи до косточекъ ногъ. Вас. 169. А я тую плахту шануватиту, із припічка горшки вийматиму, гривками лавки стиратиму. Мил. 84.
Запа́сонька, -ки, ж.; запасочка, -ки, ж. Ум. отъ запаска.
Огородник, -ка, м. Огородникъ. Чуб. І. 182.
Перегніватися, -ваюся, -єшся, гл. Пересердиться.
Пука, -ки, ж. Конецъ пальца, точнѣе: внутренняя сторона конца пальца. Пісок пальці роз'їдає, крівця пуки заливає. Гол. І. 50. Ум. пучка. Cм. это слово.
Сахарь, -рю Сахаръ. Чужа біда за сахарь. Ном. № 234. Сахарю кус, а соломи віз. Ном. № 12395., Ум. сахарець.
Срібнорогий, -а, -е. Эпитетъ луны: съ серебряными рогами. Молодик срібнорогий. К. Досв. 63. Зійди, зійди срібнорогий, в рожевім гаю. Федьк. III. 156.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУБРЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.