Відбігати 2, -гаю, -єш, сов. в. відбігти, -біжу, -жиш, гл. 1) Отбѣгать, отбѣжать. 2) — що. Терять, потерять. Десь шапку відбіг. Чи одбіжить бува люльку в сварці, а грошей на нову кат-ма, — вони.... купували йому. 3) — чого, кого. Чуждаться, оставлять, оставить, покидать, покинуть. Свого батька змалку відбігаю. Ой що кров живую ссали, — власних скарбів одбігали.
Від'Ємний, -а, -е. О зернѣ: легковѣсный и потому отлетающій при провѣиваніи вмѣстѣ съ мякиной. Од'ємна пшениця.
Запа́хти, -хну, -неш, гл. Запахнуть. Запахли груші.
Кроква, -ви, ж. Стропило. Яка кроква, така й лата — яка робота, така й заплата. Положимо сволоки з зеленої осоки; поставимо крокви з жовтенької моркви. Ум. кроківка, кроковця. Поставлені кроковки.
Перехрещуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. перехреститися, -щуся, -стишся, гл. Выкрещиваться, выкреститься. Пішов (татарин) у самарський манастирь та й перехрестивсь у нашу віру.
Поет, -та, м. Поэтъ. Чого стоїть Шевченко яко поет народиш.
Прозорчастий, -а, -е. = прозорий. Прозорчаста вода.
Прокрадатися, -да́юся, -єшся, сов. в. прокрастися, -дуся, -дешся, гл. 1) Ловиться, пойматься на воровствѣ, прокрасться. Крав, крав, але ж і прокрався. Слюсарь прокрався, а коваля покарали. 2) Прокрадываться, прокрасться. пройти тайкомъ. Ярема з Лейбою прокрались аж у будинок, в самий льох.
Тихішати, -шаю, -єш, гл. = тихшати. Радюків голос все тихішав.
Ходільниця, -ці, ж. Ходокъ (о женщинѣ). Така вже з мене старої ходільниця.
