Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заушниця

Зау́шниця, -ці, ж. 1) Серьга. Купив козак Олені заушниці зелені да й почепив до уха. Яка ж гарна псяюха! Борз. у. 2) Лента, перевязываемая отъ одной серьги къ другой и опускаемая на груди. Гол. Од. 73. 3) Заушица, опухоль позади уха. Кому чи трястю одігнати, од заушниць чи пошептати, або і волос ізігнать. Котл. Ен. III. 13. 4) мн. Жабры (у рыбы). Вх. Лем. 417.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАУШНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАУШНИЦЯ"
Буртіль, -ля, м. Свертокъ. Одна жінка вкрала буртіль краму. Кіевск. у.
Доспіва́ти II, -ва́ю, -єш, сов. в. доспі́ти, -пі́ю, -єш, гл. Дозрѣвать, дозрѣть. Доспіла єси, моя ясочко, як повний колос на ниві. К. Орися. (ЗОЮР. II. 200). Нехай цвіте, нехай тим часом доспіває. Г. Арт. (О. 1861. III. 96).
Кола, -ли, ж. Телѣга. Вийди, мила, з коли, покажи личенько родові. Гол. IV. 302.
Ми́канка, -ки, ж. Худшій сортъ пряжи.
Онакий, -а, -е. Иной. Вх. Лем. 443. І така, і онака, і геть-пріч пішла, і знов сюди поступай. МВ. (О. 1862. III. 41).
Оріховий, -а, -е. Орѣховый. А скрипочка оріхова, а смичок із рути. Чуб. V. 969.
Панцерник, -ка, м. Кирасиръ, латникъ. За ним повчок панцерників у ясненькій зброї. К. Досв. 154.
Підмантачувати, -чую, -єш, сов. в. підмантачити, -чу, -чиш, гл. Слегка точить, поточить косу. Херс. у.
Повередитися, -джуся, -дишся, гл. Повредить себя, надорваться.
Праворуч нар. Направо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАУШНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.