Вж... Cм. уж...
Дослу́хувати, -хую, -єш, сов. в. дослу́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Дослушивать, дослушать до конца. Диво та й тільки, каже гайдамака, дослухавши сотниківну. 2) Слышать, услышать. Що дослуха — наче крізь воду проточну. Як річ таку суддя дослухав, низенько поклонивсь, потилицю почухав.
Зразу нар. Сразу, вдругъ; съ самаго начала. Захоч — і вродиться все зразу. Ми тільки що наткнулись, він так таки зразу і почав лаятись.
Колачиння, -ня, с. = колачини. У тиждень було у нас колачиння.
Надриґа́нчик, -ка, м. Щеголь, франть. То шевчики, такі є надриґанчики, — як у місті.
Перецарювати, -рюю, -єш, гл. Окончить царствовать, господствовать.
Рубаний, -а, -е. Рубленный. Рубаних дров уже трошки зосталося, — треба вже рубати. Рубана рана. Рана отъ сабли или другого подобнаго рубящаго оружія. Маю я на собі девять ран — рубані широкі, а читирі — стреляні глибокі. рубаний коло́дязь = рублений колодязь. Ой в рубанім колодязі.... там дівчина воду брала.
Терміття, -тя, с. Кострика, твердыя части пеньки и льна. Хто тер коноплі, нехай той і терміття замете.
Улень, ульня, м. = улік.
Умовити, -ся. Cм. умовляти, -ся.