Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

захидъ

Захидъ, оду, м. 1) Заходь, закатъ. Щобъ я до заходу сонця дитей не бачывъ. Ном. 931. 2) Западъ. Ой куды ты полынешъ, сывый соколоньку, Чы на-в-схидъ, чы на захидъ, чы на Вкраиночку. Чуб. V. 381. Употр. во мн. ч.: повернутися на заходи сонця. Повернуться къ западу. Зміев. у. 3) Хлопоты, приготовленія. Ніяк того діла в один день не скінчиш, — багато заходу. Мир. Пов. II. 119. Тры дни заходу, а день празныку. Ном. дурны́й захидъ. Неудачныя старанія. Ном. 7597. шкода й заходу! Напрасныя старанія. Ном. 7597. за однымъ заходомъ. За однимъ разомъ. За однымъ заходомъ забрать вже й тее. Уман. у. 4) заходомъ бытыся. Усиленно биться. Серце що-годыны заходомъ бъеться: не діждусь його. Г. Барв. 78. 5) у заходы йты. Идти зигзагами. Кинь въ горахъ у заходы йде. Гуцул.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 113.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАХИДЪ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАХИДЪ"
Бестія, -тії, ж. Бранное: скотъ, бестія. Завзята бестія. Шевч. Ув. бестіяка. Сим. 214.
Брести, -бреду, -деш, гл. 1) Переходить въ б родъ. Брести тобі дві річеньки, а третій Дунай. Мил. 135. Ой коли ж ти мене любиш, бреди через воду. Мет. 84. Царівна пішла якось на річку купатись, та брівши у воду й не перехрестилась. Рудч. Ск. II. 29. 2) Брести, медленно идти. Чужі жінки з базару йдуть, моєі немає. А ось перегодом, бреде огородом. Чуб. V. 664.
Жада́но нар. Желанно.
Жовтля́к, -ка, м. = жовтяк. Огірки-жовтляки. Грин. ІІІ. 102.
Зда́вній, -я, -є. Давній. Попід гаєм зелененьким здавняя стежечка. Рк. Макс.
Молоча́ник, -ка, м. Рыба-самецъ. Вх. Зн. 37. Желех.
Напиха́тися, -ха́юся, -єшся, сов. в. напха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. 1) Набиваться, набиться. 2) Нажираться, нажраться.
Непряха, -хи, ж. Неумѣющая или не желающая прясть. Була собі непряха і недбаха. Рудч. Ск. І. 176.
Простір, -тору, м. 1) Просторъ. Рівняєш ратаєві ниву і простором благословляєш. К. Псал. 144. Душа потребує простору, жада волі. Св. Л. 294. Свободное, незанятое мѣсто. Приймаю солому з току, бо син привезе снопи, — щоб був простір. Рк. Левиц. 2) и ми. Пространство.
Теряти, -ря́ю, -єш, гл. 1) Терять, утрачивать, расходовать. Коли вмірать, то день терять. Шейк. Літа мої молодії, марне вас теряю. Гол. І. 323. 2) Портить. Середульший брат на те не потурає, с під червоного каптана чорні китиці видирає.... А старший брат теє забачає, середульшого брата на сміх підіймає.... Либонь ти собі жіноцький розум маєш, що ти на собі прекрасну одежу теряєш. АД. І. 109. Нехай тебе.... отець не лає, не проклинає, щастя й долі козацької твоєї не теряє. КС. 1882. XII. 491.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАХИДЪ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.