Відтикати Ii, -каю, -єш, сов. в. відтикати, -тичу, -чеш, гл. 1) Обдергивать, обдернуть. Відтич спідницю, бо ходиш підтикана як чапля. 2) — копи. Отмѣчать копны, втыкая въ нихъ палки?
Дорожи́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Дорожиться, дорого запрашивать. Будьте ласкаві, не дорожіться: адже ж і горілка відрами дешевша, як квартами.
Забага́тися, -га́юся, -єшся, гл. = забажатися. Бач, чого забагається.
Набива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. наби́тися, -б'юся, -б'єшся, гл. Набиваться, набиться. Не набивається сей обруч на діжку. 2) Набиваться, набиться, наполниться. Само в мішки набивається. 3) Заряжаться, зарядиться. 4) Вдоволь бить, побить. Птиця з птицею не наб'ється, а козак з дівчиною не наживеться. Мужик дурно наробився, а пан його ще й набився. 5) Навязываться, навязаться. Не набивайтесь, щоб я купувала. Хиба я їх просив? Сами набилися.
Невеликий, -а, -е. Небольшой, малый. Хитро, мудро та невеликим коштом. Ум. невели́ченький. невели́чечкий, невеличкий. В мене ніжки невеличенькі. Шумить річка невеличка да й шумить як з лука.
Перекидисто нар. Неустойчиво, легко можно опрокинуться, валко. На сьому возі їхати перекидисто.
Послизти, -ну, -неш, гл. 1) Сдѣлаться скользкимъ, покрыться слизью. Послизло сало. Уже м'ясо послизло. 2) Исчезнуть, пропасть (о многихъ). Щоб люде всі, що при Енеї, послизли. Злії духи, так як мухи, всі уже послизли.
Приший-хвіст, -хвоста, об. Прихвостень.
Ухекати, -каю, -єш, гл.
1) Утомить, уморить. Так ухекає того (товариша-молотника), що мусить і шапку геть.
2) Сожрать. Собаки ухекали кляті.
Шолгун, -на, м. = шовкунець = токмачка.
