Вінець, -нця, м. 1) Вѣнокъ. Ізвила вінець та пішла в танець. Ой де взялися буйнії вітри, скинули вінок у тихий Дунай. 2) Вѣнецъ. На главу йому корону, вінець щирозлотий. 3) Обрядъ вѣнчанія; вѣнецъ. Одчини ворітця до конця, Іде твоя сестриця од вінця. Розчесав їй косу до вінця. Що твоє дитя чувало? Під царським вінцем стояло, правою рукою шлюб брало. 4) Дѣвство, дѣвственность. збавити, розвити вінець. Лишить дѣвственности. Ум. вінчик.
Волоський, -а, -е. Румынскій. Насіння з волоських гарбузів. волоські горіхи. Грецкіе орѣхи, Juglans regia L. Поминулися в саду яблучка, ще й волоські горішки.
Кривулька, -ки и кривульця, -ці, ж. Ум. отъ кривуля.
Мов нар. Точно, будто. Сніг мов з рукава. Чи чуєш? щось плаче за ворітьми... мов дитина. Мов гетьманського роду.
Присвят, -ту, м. Посвященіе. Присвят усіх моїх творів землякам.
Прогари м.
1) Отверстія въ печномъ поддувалѣ, въ рѣшеткѣ поддувала.
2) Отверстія въ печи кирпичнаго завода, сквозь которыя проходитъ вверхъ на кирпичи огонь.
Птичий, -а, -е. = пташиний.
Табунник, -ка, м. Табунщикъ.
Уминати II, -наю, -єш, сов. в. умкнути, -ну, -неш, гл. 1) Проходить, пройти мимо. 2) Пропускать, пропустить, опускать, опустить. Повісти, як усе було — не вмини нічого.
Чемір, -ру, м. Боль въ животѣ. Як проголоднітий з'їст дашто нарешні, то дістане чемір. Cм. чемер.
