Відсапувати Ii, -пую, -єш, сов. в. відсапнути, -ну, -неш, гл. Переводить, перевести духъ. Товстий Хоцінський насилу дихав, одсапував після дороги. Відсапнув трохи.
Закраси́ти, -ся. Cм. закрашати, -ся.
Засата́рити, -рю, -риш, гл. = запроторити. 1) Оце так засатарив, шо й сам не знайду шапки. 2) Засатарив мене чоловік сюди, у ліс, а сам геть і подавсь.
Звильну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Увильнуть, уклониться. Не звильнувши дивиться у вічі.
Зійти́, -ся. Cм. Зіходити, -ся.
Зціпити Cм. зціплювати.
Кара, -ри, ж.
1) Наказаніе. Стоять Гонта з Залізняком, кричать: «Ляхам кари! Кари ляхам, щоб каялись». Се кара божа на нас.
2) Гнѣвъ, немилость. А я живу в божій карі: не дав мені Господь пари. Ум. каронька. Яку б же нам, славним запорожцям, та кароньку дати?
Оперитися, -рюся, -ришся, гл. Опериться. В колодочки поки вбилось, оперилось.
Тугший, -а, -е. Сравн. ст. отъ тугий.
Ціль, -лі, ж. Цѣль. Із лука мітко в ціль стріляла.
