Баштанчик, -ка, м. Ум. отъ баштан.
Воєвода, -ди, м. Воевода. Да оддав мене мій батенько да за воєводу, у чужую сторононьку, далеко од роду.
За́говіни, -він ж., мн. . Заговѣнье, канунъ поста.
Зася́яти, -ся́ю, -єш, гл. = засяти. Засяяли шаблі, як сонце з хмари.
Звихну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Свихнуть, сдѣлать вывихъ. Ручку й ніженьку звихнула. 2) Измѣнить. Не женись із цією дівкою, — вона звихнеть, вона любе другого.
Потемрити, -рю, -риш, гл. Помрачить. Досада і сльози потемрили їх.
Потремтіти, -мчу, -тиш, гл. Подрожать.
Сповнятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. спо́внитися, -нюся, -нишся, гл.
1) Наполняться, наполниться, становиться полнымъ. Уже відро сповнилось водою. Тоді буду я (місяць) світити, як буду сповнятись.
2) Наливаться, налиться (о колосьяхъ). Уже жито сповнилось.
Цята, -ти, ж.
1) Крапинка, пятнышко, точка.
2) Капля. Йди по воду, бо нема води й цяти. Ум. цятка, цяточка.
Шуряк, -ка, м. = шурин. Ну, тепер ми всі поженились, — як би нам шуряка оженить? Ум. шурячок.
