Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кропива

Кропива, -ви, ж. Раст. Крапива. І на жалку кропиву мороз буває. Ном. № 3824. Глуха, біла кропива, мертва кропива. Раст. Lamium album L. ЗЮЗО. І. 126. Глуха кропива еще: Leonorus cardiaca. Лв. 99. Ум. кропивка. Там же при долинці, в зеленій кропивці. Грин. III. 663.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 310.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОПИВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОПИВА"
Відвалувати, -лую, -єш, гл. Спасти, отходить. Лікарь, спасибі йому, відвалу — вав таки дитину.
Задува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заду́ти, -дму́, ме́ш, гл. Задувать, задуть. На ніч стануть світло задувати. Макс. (1834), 158.
Зазу́ля, -лі, ж. = зозуля. Гал. Употребляется также какъ названіе коровы. Kolb. І. 65.жиді́вська. пт. удодъ. Вх. Пч. II. 15. Ум. зазу́ленька, зазу́лька.
Згі́рклий, -а, -е. Прогорыслый.
Настирний, -а, -е. Надоѣдливый. Настирлива муха. Харьк. у. Слов. Д. Эварн. Настирна дитина.
Попротоптувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и протоптати, но во множествѣ. Чоботи шкапові попротоптувані, і пучки видно. К. ЧР. 262.
Потилиця, -ці, ж. Затылокъ. Росчесала чорні кудрі аж на потилицю. Чуб. V. 32. Ум. потиличка. Наміточка новенька, потиличка голенька. Грин. III. 309. Ув. потиляка.
Рінистий, -а, -е. = рінявий. Желех.
Стрижачка, -ки, ж. Кобыла на 2-мъ году. Балт. у.
Шукання, -ня, с. Исканіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРОПИВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.