Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кропива

Кропива, -ви, ж. Раст. Крапива. І на жалку кропиву мороз буває. Ном. № 3824. Глуха, біла кропива, мертва кропива. Раст. Lamium album L. ЗЮЗО. І. 126. Глуха кропива еще: Leonorus cardiaca. Лв. 99. Ум. кропивка. Там же при долинці, в зеленій кропивці. Грин. III. 663.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 310.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОПИВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОПИВА"
За́йдений, -а, -е. Захожій. То чоловік не наш: він зайдений відкілясь. Екатерин. у.
Клебан, -на, м. = клебаня. Угор.
Ниций, -а, -е. Подлый, низкій, пошлый. Як ница собака, знишку рве. Ном. № 3039. Дітки мої! — каже тоненьким ницим голоском. К. ЧР. 262. Чортяці ницу душу продаєш. К. ПС. 85.
Отруюватися, -ру́ююся, -єшся, сов. в. отруїтися, -руюся, -їшся, гл. Отравляться, отравиться.  
Перебалочок, -чка, м. Небольшая лощинка. (Залюб.).
Помочити, -чу́, -чиш, гл. Замочить, помочить. Дощ помочить. Рудч. Ск. І. 170. Скочила, перескочила та хвостик помочила. Ном. № 9878.
Порошно нар. Посыпано, усыпано (пылью, мукой и пр.). Де борошно, там і порошно. Ном. № 9874.
Синьо нар. Сине. Цвіте воно синьо. Ум. синенько, синесенько. Ой на горі, ненько, да зацвіло синенько. Чуб. V. 111.
Смажениця, -ці, ж. = яєшня. Вх. Зн. 64.
Тичба, -би, ж. Толпа. Цілі тичби людей збігалися на його дивитися. МВ. ІІІ. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРОПИВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.