кріль
Кріль, -кроля́, м. 1) Кроликъ. Зевс моргнув як кріль усами. Котик у його хліві кролів ловить. 2) = кропив'янка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 309.
Том 2, ст. 309.