Брунька, -ки, ж.
1) Древесная почка (лиственная). На весні береза бруньки наганяє. погнати вівці на бруньки. Выгнать овецъ пастись въ лѣсъ, когда еще нѣтъ листьевъ на деревьяхъ.
2) Смычекъ у шерстобита для битья шерсти. Знайшов шапувала, ходе той з своєю брунькою. Ум. брунечка.
Вигодованець, -нця, м. Воспитанникъ, питомецъ.
Зані́тувати, -ту́ю, -єш, гл. = занютувати.
Засипати II, -па́ю, -єш, сов. в. засипати, -плю, -плеш, гл. 1) Засыпать, засыпать. Засипав їй очі борошном. Його житло засипле з неба сірка. Поховали. Засипали домовину. 2) Всыпать, всыпать. Засипав у ступу проса і заставив товкти москаля. Чиє, пане, засипано, того й мелеться. 3) Только сов. в. Быстро заговорить. Засипав, як горохом в бочку.
Луча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. лучи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Случаться, случиться. З Богом, Парасю, коли люде лучаються. Така нам лучилась пеня. Лучилось бігти їм через дорогу.
Малолю́дний, -а, -е. Малолюдный.
Отіпати, -паю, -єш, гл. Очистить отъ кострики (коноплю).
Попакостити, -кощу, -стиш, гл. Изгадить, испортить.
Роз'їсти, -ся. Cм. розїдати, -ся.
Свинарчук, -ка, м. Мальчикъ свинопасъ.
