Губи́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Губить, истреблять, уничтожать. Що тіло любить, тоє душу губить. Того в'яжуть, того ріжуть, той сам себе губить. Не губи мене з світу. 2) Терять. Який раз це ти вже гроші губиш?
Допра́вди нар. Дѣйствительно. Я таки доправди дуже втомилась.
Же́лонка, -ки, ж. Дятелъ. Cм. жовна.
Нагля́нути Cм. наглядати ii.
Певнити, -ню́, -ниш, гл. Исполнать. Вони завіт його держали, певнили заповідь Господню.
Полоненик, -ка, м. Плѣнникъ.
Прискакувати, -кую, -єш, сов. в. приско́чити, -чу, -чиш, гл. Подскакивать, подскочить къ кому, чему, подбѣгать. Прискочив до лави. Внучка качається по садку білим клубочком: і до нас прискочить, і знов у гущавині зеленій зникне. Скаче горобейко по двору, то прискакує ік вікну.
Риґівниця, -ці, ж. У ткачей: дощечка съ отверстіями для вставки въ нихъ концевъ начиння или блята, когда сквозь послѣдніе пропускаютъ нити основы; риґівниці бываютъ при этомъ подвѣшены.
Сильно нар.
1) = сильне. Той чоловік був силно багатий.
2) Насильно. Не сильно — вільно.
Телепка, -ки, ж. Глупый, пустой разговоръ.
