Бундзик, -ка, м. Ум. отъ бундз. Во 2-мъ значеніи употребляется какъ прозвище для рекрутовъ, которыхъ сильно стригли въ прежнее время. Відобрали го до бундзиків.
Зрукований, -а, -е. Обрученный.
Зціляти, -ля́ю, -єш, сов. в. зціли́ти, -лю́, -лиш, гл.
1) Дѣлать, сдѣлать цѣлымъ, соединить въ одно цѣлое. Ти розбила, а я зцілю.
2) Исцѣлять, исцѣлить. Мали силу зціляти недуги.
Лю́дяний, -а, -е. Гуманный, привѣтливый въ обращенія. Гервасій... вийшов пан-отцем простим, людяним. 2) Человѣческій, свойственный порядочному человѣку, настоящій. У нього і скотини людяної чорт-ма. У багача і одежа людяна.
Переднити, -ню́, -ниш, гл. Перемѣнить дно. Передни́ти діжку.
Пошморг, -гу, м. 1) Дерганіе, подергиваніе. Цей кінь має пошморг у ліворуч. 2) Царапина, ссадина. Борюкались, та й поробили один одному знаки: я побачив у його на виду і на тілі пошморги. 3) Слѣды полозьевъ на дорогѣ. А шо, як там дорога? — Та єсть тільки пошморги, а доброї ще нема.
Проречисто нар. Краснорѣчиво. Проречисто казала далі й далі.
Прострелити Cм. прострілювати.
Розлягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. розлягти́ся, -жуся, -жешся, гл. 1) Разлегаться, разлечься. Розляглася Марусенька на усю скамницю. 2) Раскидываться, раскинуться, расположиться; Простираться, простереться. По синьому косогорі розляглося містечко. 3) Раздаваться, раздаться на обѣ стороны. Мчалася густим житом — воно тільки розлягалося за єю, як розлягаються хвилі під натиском дужої руки, що керує човном. Та я ж лугами йтиму, — луги розлягатимуться, а садами йтиму, — сади розвиватимуться. 4) Раздаваться, раздаться, разноситься, разнестись. Голос по дубині аж ся розлягає. Пісні виспівує було ясними зорями. Голос його по всьому селу розлягається. І по ставках той плач луною розлягався. Иногда глаголъ относится къ слову, обозначающему мѣсто, гдѣ раздается: співи — аж будинок розлягається. — домъ полонъ звуковъ пѣсенъ. Кінь у конюшні бється, аж двір розлягається. Да наняла собі да троїсті музики, аж корчомка розлягається. Регіт — аж вигін розлягається.
Сьомака, -ки, ж. Семерка (въ картахъ).
