Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розчавчити

Розчавчити, -чу́, -чиш, гл. = розчавити. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЧАВЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЧАВЧИТИ"
Бербівка, -ки, ж. Родъ деревяннаго сосуда. Угор.
Гугня́во нар. Гнусливо. Як крикне, та ще й гугняво. Стор. І. 253.
Завча́сто нар. Зачастую. Тепер завчасто доводиться чувати. О. 1862. III. 31.
Звика́ння, -ня, с. Привыканіе.
Лепета́ти, -чу́, -чеш, гл. Лепетать, болтать; говорить невнятно. Не тямить голова, що язик лепече. Ном. № 12987. Лепече, як той пустий млин. Ном. № 12984.
Наруби́ нар. Наизнанку, наизворотъ. Угор.
Привилей, -ле́ю, м. Привилегія. Дав нам привилей осягти під город поля, гаї і сіножаті, які сами улюбимо. К. ЧР. 225. Чадо попсованого привилеями панства. К. ХП. 23.
Стариган, -на, старигань, -ня, м. Старичина, старичище. Лисий стариган. Мкр. Н. 25. Гей ти, проклятий стариганів! (Зевес). Котл. Ен. II. 31.
Хвантя, -тя, с. Одежда, платье. Черк. у.
Шкодливо нар. = шкідливо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЧАВЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.