Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кровуватий

Кровуватий, -а, -е. Многокровный. Мнж. 183.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 310.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОВУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОВУВАТИЙ"
Випас, -су, м. Пастбище, подножный кормъ. Випаси добрі.
Крамина, -ни, ж. Лавочная, покупная матерія. Ісповили та мале дитя в тонку крамину. Мил. 120.
Кумася, -сі, ж. Ум. отъ кума.
Маззя́, -зя, с. Мазь. Маззя з дьохтю погане. Конст. у.
М'яку́ш и мняку́ш, -ша, м. 1) Мягкія части мяса. Камен. у. 2) Раст. Potentilla anserina. Вх. Пч. I. 12.
Роскрівавити Cм. роскрівавляти.
Ста-півтора, числ. = Півтораста. Чоловікові тому було год сто або ста-півтора. Харьк.
Сторчити, -чу́, -чи́ш, гл. Ставить ребромъ, стоймя. Сторчить скибу плуг. Cм. сторчувати, сторцювати.
Чапула, -ли, ж. = чаполоть. ЗЮЗО. І. 125, 176.
Чатовник, -ка́, м. Караульщикъ, часовой. Чатовники кресові запорозькі. К. ЦН. 288.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРОВУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.