Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кроповий

Кроповий, -а, -е. Укропный? изъ укропу? Грин. III. 86.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОПОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОПОВИЙ"
Богочко, -ка, м. Ум. отъ біг, бог.
Високостанний, -а, -е. Высшій ростомъ. Народ ручий.... високостанний. О. 1862. IX. 63.
Гайтувати, -ту́ю, -єш, гл. Охотиться, особенно съ гончими. Вх. Зн. 9. Шух. І. 235. 2) Распутничать? Cм. гайта. Коли мати гайтує, то й дівка. Ном. №13984.
Женьки́ня, -ні́, ж. = жниця. Вх. Лем. 414.
Задзє́кати, -каю, -єш, гл. Начать дзє́кати. Аф.
Кужівка, -ки, ж. Родъ пряслицы, шестика, вставляемаго въ донышко (сіде́ць), на который привязывается кужіль. Части кужівки: нижняя половина держівно: верхняя, на которую надѣвается кужіль, — кужівни́к: посрединѣ, гдѣ сходятся держівно и кужівни́к — деревянный кружекъ, ободокъ — ко́чало. Шух. I. 148.
Маці́пкий. Cм. Маціненький.
На́долобень, -бня, м. = надовбень.
Скрутель, -ля, м. Свернутая горстка пеньки, очищенной отъ кострики. Гол. Од. 35.
Шурубалки, -ків, м. Куски тѣста, прилипшіе къ рукамъ во время мѣшенія его.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРОПОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.