Балуша, -ші, ж. Пирушка, препровожденіе времени въ гостяхъ. При балуші, як даґде весіля або кстини, приходять на мисель розмаіти співанки.
Вдовецький, -а, -е. = удовецький.
Вина 2, -вин, с. мн. см. вино 3.
Го́мін, -мону, м. Говоръ, крикъ, шумъ. Гомін справили такий, мов справді на бенкеті. Ну, хлопці, в дорогу! та чуєте — без гомону.
Гомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Говорить. Зібралася уся громада, посіли, гомонять. Дай тобі, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада тебе слухала. Руками гомоніти. Шутливо: писать. 2) Шумѣть, кричать; производить глухой шумъ. Кажи, та не гомони дуже. Сині хвилі гомоніли. Гомоніла Україна. Широкий Дніпр не гомонить. Байрак гомонить. 3) Поговаривать. От і тепер гомонять, що Трубихівна ходить до своїх сиріт дітей.
Дияволе́нний, -а, -е. Дьявольскій, чертовскій. Дияволенний сину!
Дріму́чий, -а, -е. Объятый дремотой, дремлющій. Тихенько дрімучий Прут далі тече.
Комарик, -ка, м. Ум. отъ комарь.
Майсте́рно нар. Мастерски.
Тарсувати, -сую, -єш, гл. Тормошить. Вони давай його тарсувати.
