Виймати, -маю, -єш, сов. в. вийняти, -йму, -меш, гл.
1) Вынимать, вынуть; обнажать; освобождать. Ключі з-під голов виймав. Дай, Боже, воювати, та шабель не виймати. Отцева й матчина молитва зо дна моря виймає.
2) Исключать, исключить, изъять.
3) — зуби. Рвать зубы.
4) — очі. Выкалывать, выклевывать глаза. Закрякали чорні крюки, виймаючи очі.
Викладчастий и викладчатий, -а, -е. Отложной. Викладчатий комір (у сорочці). Cм. викладаний.
Вісняк, -ка, м. = вісник.
Волинський, -а, -е. Волынскій.
Зарі́чний, -а, -е. Зарѣчный.
Красулька, -ки, ж.
1) Ум. отъ красу́ля.
2) Насѣк. Karabus nitens.
3) мн. = красоля.
Настовпужити, -ся. Cм. настовпужувати, -ся.
Підтрушувати, -шую, -єш, сов. в. підтруси́ти, -шу́, -сиш, гл.
1) Подбрасывать, подбросить. Підтруси трошки сінця.
2) Встряхивать, встряхнуть. Підтруси мішок, щоб овес улігся.
Прочвалати, -ла́ю, -єш, гл. Протащиться, проплестись.
П'ятак, -ка, м. Монета пятикопеечная. Вторгувала, серденько, п'ятака. Ум. п'ятачок.
